(про дочку)

Var.: Я говорю про попа, ты про попадью, а он про попову дочку. Я ему про ремень, а он мне про лыко. Я ему про Фому, а он про Ерёму. Я про сапоги, а он про пироги

adj фр.

старша (про дочку)

згідно, подібно, порівняно ВН-К, М; йалчи аз ишлей зенгинге кӧре проти багатого бідний працює мало СБ; ишке кӧре ах винагорода по роботі СБЧ; ишт'е кӧре айтыл- оцінюватися по роботі СМ; маңа / маа кӧре порівняно зі мною, по-мойому СБ / К; худуретине кӧре по своїх силах СБ; хуватма кӧре по моїх силах П; айағына кӧре т'ес- обрізати (устілку) по нозі СМ; анасна кӧре пай бичийлер хызын про дочку судять по її матері СМ; ӧзӱңе кӧре пай бичме не суди по собі НМ; лафыңа кӧре по твоїх словах У; мен она кӧре эм о маңа кӧре я порівняно з ним і він порівняно зі мною У; буларын йаланна кӧре згідно їхнього наклепу Г; китаплара кӧре згідно книг Г; бӧле хытлых йыл кӧре энди дэ гӱзель берет' ет олду проти такого неврожайного року тепер урожай видався гарний Г; она кӧре дэ сазҗыларымыз олсун згідно цього хай буде в нас стільки ж музик СЛ; бу иш саа кӧре дӧӱль ця робота не по тобі К; о бӱйӱк маа кӧре проти мене він старший К; ӧзне кӧресин табай знаходить подібного до себе СМ; пор. гӧре.

1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих), котрий, (в литературе реже) которий. [Той питається (вовків): «Котрий коня ззів?» (Поділля, Дим.). Од котрого це часу ви мене не бачите? (Н.-Лев.). «Підіть-же в ліс, - которий лучче свисне?» (Рудч.)]. -рый (теперь) час? - котра (тепер) година? В -ром часу? - в котрій годині, (зап.) о котрій годині? (когда) коли? Когда вы уезжаете? В -ром часу, то есть? (Турген.) - коли ви їдете? О котрій годині, себ-то? -рое (какое) число сегодня? - котре число сьогодні? В -ром (каком) году это было? - якого року це було? До -рых (каких) же пор? - доки-ж? до якого-ж часу? -рый ей год? - котрий їй рік? -рым ты по списку? - котрим ти в реєстрі (в списку)? -рую из них вы более любите? - котру з них (з їх) ви більше кохаєте? -рого котёнка берёшь? - котре котеня береш? А в -рые двери нужно выходить - в те или в эти? (Гоголь) - а на котрі двері треба виходити - в ті чи в ці? -рый Чацкий тут? (Гриб.) - котрий тут Чацький? Скажи, в -рую ты влюблён? - скажи, в котру ти закоханий? -рый тебя день не видать (очень, долго, давно)! - кот(о)рий день тебе не видк[н]о!;

2) -рый из… (из двух или из многих; числительно-разделит. знач.) - котрий, (в литературе реже) которий. [Коні йому говорять: «ти вирви з кожного з нас по три волосині, і як треба буде тобі котрого з нас, то присмалиш ту волосину, которого тобі треба» (Рудч.). Один із їх - котрий, то тільки Господь відає - упаде мертвий (М. Рильськ.). Розказує їм (вовкам), котрий що має ззісти (Поділля. Дим.). По улиці йшов Василь і не знав, на котру улицю йти (Н.-Лев.). А в Марусі аж два віночки - которий - возьме, плаче (Пісня). Вже у дівчат така натура, що котора якого парубка полюбить, то знарошне стане корити, щоб другі його похваляли (Квітка)]. Она рассказывала, в -ром часу государыня обыкновенно просыпалась, кушала кофе (Пушкин) - вона оповідала, в (о) котрій годині (или коли: когда) государиня звичайно просипалась (прокидалась), пила каву. Он рассказывает, не знаю (в) -рый раз, всё тот же анекдот - він розповідає не знаю, котрий раз ту саму анекдоту. Ни -рого яблока не беру: плохи - ні котрого яблука не беру: погані. [Ні на кого і не дивиться і дівчат ні которої не заньме (Квітка)]. -рый лучший, -рый больший - котрий кращий, котрий більший, (получше) де- кращий, (побольше) де-більший. [Де-кращого шукає (Сл. Гр.)]. Не толпитесь! Которые лишние, уходите! (Чехов) - не товптеся! котрі зайві, йдіть собі;

3) (относ. мест.): а) в придат. предл. после главн. (постпозитивных) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) котрий, которий, (литер.) що, який, котрий, (реже) которий. [Панич, що вкрав бич (Приказка). Приходь до коня, що з мідною гривою (Рудч.). Ізнайшла вже я чоловіка, що мене визволить (М. Вовч.). А де-ж тая дівчинонька, що сонна блудила (Шевч.). Отож тая дівчинонька, що мене любила (Пісня). І це була перша хмара, що лягла на хлопцеву душу (Грінч.). І молодиці молоденькі, що вийшли замуж за старих (Котл.). За степи та за могили, що на Україні (Шевч.). З давніх давен, чути було про збройних людей, що звались козаками (Куліш). Його розпитували про знайомих офіцерів, що там служили (Франко). А нещаслива та дівчинонька, котра любить козака (Пісня). Смерть вільшанського титаря - правдива, бо ще є люди, котрі його знали (Шевч. Передм. до Гайдам.). Про конфедератів так розказують люди, котрі їх бачили (Шевч. Прим. до Гайдам.). Один дід, которий увійшов з нами в церкву… (Стор.). Це ті розбійники, которі хотіли убити (Рудч.). Піднявшись історію України написати, мушу я догодити землякам, которі Україну свою кохають і шанують (Куліш). До кого-ж я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить? (Котл.). Но це були все осужденні, які померли не тепер (Котл.). Потім мушу видати книжку про порядки, які завелись на Україні… (Куліш)]; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, який, котрий, которий. [Червонець, що дав Залізняк хлопцеві і досі єсть у сина того хлопця, котрому був даний; я сам його бачив (Шевч. Прим. до Гайд.). А я багато разів чула від моєї матери, що та жінка не любить свого мужа, котра не любить його кревних (М. Рильськ.). Але й тут стрінемо у Левицького просто блискучі сторінки, які доводять, що він добре знав життя цих наших сусідів (Єфр.)]. -рый, -рая, -рое, -рые - (иногда, для ясности согласования) що він, що вона, що вони (т. е. к що прибавляется личн. мест. 3-го л. соотв. рода и числа). [Біда тому пачкареві (контрабандисту), що він (который) пачки перевозить (Чуб.). Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав (Котл.). От у мене була собачка, що вони (которая) ніколи не гризлась із сією кішкою, а тільки грались (Грінч. I). Пішли кликати тую кобіту (женщину), що вона має вмерти (Поділля. Дим.)]. Человек, -рый вас любит - людина, що вас кохає (любить). Берег, -рый виднелся вдали - берег, що мрів (манячив) далеко. Море, -рое окружает нас - море, що оточує нас. Есть одно издание этой книги, -рое продаётся очень дёшево - є одно видання цієї книжки, що (или для ясности согласов що воно) продається дуже дешево. -рого, -рой, - рому, -рой, -рым, -рой, -торых, -рым, -рыми и др. косв. п.ед. и мн. ч. - що його, що її, що йому, що їй, що ним, що нею, що них (їх), що ним (їм), що ними (їми) и т. д. (т. е. при що ставится личн. м. 3-го л. соотв. рода, числа, падежа), якого, якої, якому, якій, яким, якою, яких, яким и т. д., кот(о)рого, кот(о)рої, кот(о)рому, кот(о)рій, кот(о)рих, кот(о)рим и т. д. [Ой чия то хата з краю, що я її (которой) не знаю? (Чуб. V). Ото пішов, найшов іще такого чоловіка, що наймита йому треба було (которому батрака нужно было) (Грінч. I). Переживеш царицю, що їй (которой) служиш (Куліш). У його є висока мета, є святиня, що він їй служить (Грінч.). Піди ще достань мені цілющої води, що стереже її (которую стережёт) баба-яга (Рудч.). В Катерині вже обурювалась гордість, що її мала вона спадщиною від матери (Грінч.). Чи справді є тут якась тайна, що її (которую) ховають від мене? (Франко). Праця, що її подаю тут читачеві… (Єфр.). І отой шлях, що ним (которым) проходить чесна, талановита селянська дівчина (Єфр.). Гущавина ся тяглася аж до муру, що ним обгороджено було сад (Грінч.). А то в його така сопілка була, що він нею звірів своїх скликав (Рудч.). Стоять верби по-над воду, що я їх (которые я) садила (Пісня). Не з гнівом і зневагою обернемось ми до панів, що кості їх (кости которых) взялись уже прахом (Куліш). Про що життя тим, що їм (которым) на душі гірко? (Куліш). Оті забивні шляхи, що ними (которыми) простувала Рудченкова муза (Єфр.). Що-б то такого, коли й жінку не бере (чорт), котру я зоставив на останок? (Рудч.). Задивляючись на невідомі місця, котрі приходилось переходити (Мирний). Це такі докази, котрих показати тобі не можу (Франко). Жий вже собі а вже з тою, котору кохаєш (Чуб. V). Він умовляє, щоб ти сплатив нарешті данину, котору йому винен (М. Рильськ.). Заплатив я великим смутком за ті розмови щирії, которі необачно посилав до вас на папері (Куліш). Хіба-ж є пани, яким гроші не милі? (Номис). З того самого Ромоданового шляху, яким ішов парубок… (Мирний). Почування, яким пронято сі вірші, вразило її надзвичайно (Грінч.). Того протесту, якого повно розлито по всьому творові (Єфр.). Ті нові почуття, яких він досі не знав, зовсім заполонили його (Крим.)]. -рого, -рую, -рые, -рых (вин. п.) - (обычно) що, вм. що його, що її, що їх; иногда и в др. косв. п. - що (т. е. що без личн. мест. 3-го л.). [Хвали мати того зятя, що я полюбила (Пісня). В кінці греблі шумлять верби, що я насадила; нема мого миленького, що я полюбила (Пісня). Все за того п'ятака що вкрав маленьким у дяка (Шевч.). Зайду до тієї кринички, що я чистила, то може там нап'юся (Рудч.). І намітку, що держала на смерть… (Н.-Лев.). Рушниками, що придбала, спусти мене в яму (Шевч.). На ті шляхи, що я міряв малими ногами (Шевч.). Приколень, що (вм. що ним: которым) припинають (Чуб. I). Осиковий прикілок, що (которым) на Ордані дірку у хресті забивають (Грінч. III)]. Книга, - рую я читаю - книга (книжка), що я читаю или що я її читаю. Надежды, -рые мы на него возлагали - надії, що ми на нього покладали (що ми на нього їх покладали). Через какой-то религиозный катаклизм, причины -рого ещё не совсем выяснены - через якийсь релігійний катаклізм, що його причини ще не вияснено гаразд (Крим.). Он (Нечуй-Левицкий) не мало внёс нового в сокровищницу самого нашего литературного языка, хорошим знатоком и мастером -рого он бесспорно был - він (Нечуй-Левицький) не мало вніс нового в скарбницю самої нашої літературної мови, якої добрим знавцем і майстром він безперечно був (Єфр.) или (можно было сказать) що добрим знавцем і майстром її він безперечно був. Великие писатели, на произведениях -рых мы воспитывались - великі письменники, що на їх творах (на творах яких) ми виховувалвсь. Изменил тем, в верности -рым клялся - зрадив тих, що на вірність їм клявся (яким на вірність клявся). С -рым (-рой), к -рому (-рой), в -рого (-рой), в -ром (-рой), в -рых, на -ром, через -рый, о -рых и т. д. - що з ним (з нею), що до його (до нього, до неї), що в його (в нього, в неї), що в йому (в ньому, в ній), що в них (їх), що на йому (на ньому, на ній), що через його (через неї), що про (за) них (їх) и т. д. - з кот(о)рим (з кот(о)рою), до кот(о)рого (до кот(о)рої), в кот(о)рого (в кот(о)рої), в кот(о)рих, на кот(о)рому (на кот(о)рій), через кот(о)рий (через кот(о)ру), про кот(о)рих и т. д., з яким (з якою), до якого (до якої), в якого (в якої), в якім (в якій), на якому (на якій), через який (через яку), в яких, про яких и т. д. [Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав (Рудч.). Де-ж ті люди, де-ж ті добрі, що серце збиралось з ними жити (с которыми сердце собиралось жить), їх любити? (Шевч.). Що-то за пан, що в його ніщо не гниє (Номис). От виходе баба того чоловіка, що він купив у його (у которого купил) кабана (Грінч. I). Козаками в Татарщині звано таке військо, що в йому були самі улани, князі та козаки (Куліш). Бачить багато гадюк, що у їх на голові немає золотих ріг (рогів) (Грінч. I). А це сап'янці-самоходи, що в них ходив іще Адам (Котл.). Далека подорож, що ти в неї збирався вирушить уранці (М. Рильськ.). А то про яку (дівчину) ти кажеш, що до неї тобі далеко? (Квітка). Се колесо, що зверху пада на його (на которое) вода (Номис). Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався (Пісня). Вхопилась руками за дошку ту, що він на їй сидів (Рудч.). Картини природи, що на їх такий із Мирного митець (Єфр.). Романи «Голодні годи» та «Палій» (П. Мирного), що про їх маємо відомості… (Єфр.). Дивиться в вікно - ліс: може той, що він через його йшов? (Рудч.). Там був узенький такий волок, суходіл такий, що через його хижаки свої човни переволікали (Куліш). Лиха та радість, по котрій смуток наступає (Номис). Візьму собі молоду дівчину, із котрою я люблюсь (Грінч. III). А парубки, а дівчата, з котрими я гуляв! (Н.-Лев.). Став на гілляці да й рубає ту саму гілляку, на которій стоїть (Рудч.). Побачила, що він бере не тою рукою, на которій перстінь, та й випила сама ту чарку (Рудч.). В ту давнину, до которої не сягає наша писана пам'ять (Куліш). Дивувалися Миколиній енергії, з якою він поспішається до громадського діла (Грінч.). Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись, який все переможе (Коцюб.). Опріч юнацьких спроб, про які маємо згадки в щоденнику, але які до нас не дійшли (Єфр.)]; иногда сокращенно: що, вм. що в його (у -рого), що з неї (из -рой), що на йому (на -ром), що про неї (о -рой), що в них (в -рых) и т. д. [Пішов до того коня, що (вм. що в його: у которого) золота грива (Рудч.). Хто мені дістане коня, що (вм. що в його: у которого) буде одна шерстина золота, друга срібна, то за того оддам дочку (Рудч.). А де-ж тая криниченька, що (вм. що з неї: из которой) голубка пила? (Чуб. V). Чи це тая криниченька, що я воду брав? (Пісня). Дождавшись ранку, помазала собі очі росою з того дерева, що (вм. що на йому: на котором) сиділа, і стала бачить (Рудч.). Хотів він було заснуть у тій хаті, що (вм. що в ній или де: в которой) вечеряли (Грінч. I). Чи се тая криниченька, що голуб купався? (Пісня). У той день, що (вм. що в його или коли: в который) буде війна, прийдеш раненько та розбудиш мене (Рудч.). А тим часом сестра його пішла в ту комору, що брат казав їй не ходити туди (Рудч.) (вм. що в неї (в которую) брат казав їй не ходити) (Грінч.). Одвези мене в ту нору, що ти лежав там (вм. що в ній (в которой) ти лежав) (Грінч. I). Він пішов до тих людей, що (вм. що в них: у которых) води немає (Грінч. I)]. Это человек, за -рого я ручаюсь - це людина, що я за неї (или сокращенно що я) ручуся; це людина, за котру (за яку) я ручуся. Это условие, от -рого я не могу отказаться - це умова, що від неї я не можу відмовитися (від якої я не можу відмовитися). Материя, из -рой сделано это пальто - матерія, що з неї пошито це пальто. Дело, о -ром, говорил я вам - справа, що я про неї (що про неї я) говорив вам; справа, про яку я вам говорив. Цель, к -рой он стремится - мета, що до неї він (що він до неї) прагне. У вас есть привычки, от -рых следует отказаться - у вас є завички, що (їх) слід позбутися (кинутися). Король, при -ром это произошло - король, що за нього це сталося; король, за якого це сталося. Обстоятельства, при -рых он погиб - обставини, що за них він загинув; обставини, за яких він загинув. Условия, при -рых происходила работа - умови, що за них (за яких) відбувалася праця. Люди, среди -рых он вырос - люди, що серед них він виріс. Многочисленные затруднения, с -рыми приходится бороться - численні труднощі, що з ними доводиться змагатися. В -ром (-рой), в -рых, на -ром (-рой), в -рый (-рую), из -рого (- рой) и т. п. (о месте) - (обычно) де, куди, звідки, (о времени) коли, вм. що в (на) йому (в ній), що в них, що в нього (в ній), що з нього (з неї) и т. д. (т. е. сокращение придат. определит. через соотв. наречия: где, куда, откуда, когда). [Довго вона йшла у той город, де (вм. що в йому: в котором) жив сам цар із сліпою дочкою (Рудч.). Указуючи на те дерево, де (вм. що на йому) сиділа Правда (Рудч.). Високії ті могили, де (вм. що в них) лягло спочити козацькеє біле тіло в китайку повите (Шевч.). В Гадячому Панас (Мирний) вступив до повітової школи, де і провчився чотири роки (Єфр.). Ось і зачервоніло на тій дорозі, де (вм. що нею: по которой) йому треба йти (Квітка). Напровадила Христю саме на той шлях, куди (вм. що на його: на который) пхали її соціяльні умови (Єфр.). Проклятий день, коли я народився (Крим.). Хай буде проклятий той день, коли я вродилася, і той день, коли я ступила на цей корабль (М. Рильськ.)]. Красноярская тюрьма, в -рой (где) сидел т. Ленин - красноярська в'язниця, де сидів т. Ленін («Глобус»). Дом, в -ром я жил - (обычно) дім, де я жив, (можно) дім, що я (там) жив. Река, в -рой мы купались - річка, де ми купались; річка, що (вм. що в ній) ми купались. В том самом письме, в -ром он пищет - у тому самому листі, де він пише (вм. що в йому він пише; в якому він пише (Єфр.)). Страна, в -рую мы направляемся - країна, куди (вм. що до неї) ми простуємо. Источник, из -рого мы почерпнули наши сведения - джерело, звідки ми засягнули наші відомості. Положение, из -рого трудно выйти, нет выхода - становище, де (или що, що з ним) важко дати собі раду, становище, де (или що) нема ради. Постановление, в -рой… - постанова, де… Принято резолюцию, в -рой… - ухвалено резолюцію, де… Произведение, в -ром изображено… - твір, де змальовано. Картина народной жизни, в -рой автором затронута… - картина народнього життя, де (в якій) автор торкнувся… Общество, в -ром… - суспільство, де… В том году, в -ром это произошло - того року, коли це сталось. В тот день, в -рый будет война - того дня, коли буде війна; того дня, що буде війна (Рудч.). Века, в продолжение -рых шли беспрерывные войны - сторіччя, коли (що тоді, що протягом них) точилися безнастанні війни. Эпоха, в продолжение -рой… - доба, що за неї (що тоді, що протягом неї); доба, коли… Эпоха, во время -рой - доба, коли; доба, що за неї, що тоді. Но больше всего, конечно, влияла та самая эпоха, во время -рой всё это совершалось - але найбільше, звичайно, впливав той самий час, за якого все те діялось (Єфр.) или (можно сказать) коли все те діялось. Война, во время -рой погибло так много людей - війна, коли (що під час неї, що за неї, що тоді) загинуло так багато людей (загинула така сила людей). Зима, во время -рой было так холодно, миновала - зима, коли було так холодно, минула. Тот - который - той - що, той - який, той - кот(о)рий. [А той чоловік, що найшов у морі дитину, сказав йому (Грінч. I). Нема того, що любила (Пісня). Два змії б'ють одного змія, того, що в його (у которого) була Олена Прекрасна (Грінч. I). Силкувався не злетіти з того щабля, на який пощастило видряпатись (Єфр.). Щоб догодити вам, я візьму собі жінку, якщо ви найдете ту, котру я вибрав (М. Рильськ.)]. Я тот, -му внимала ты в полуночной тишине (Лермонт.) - я той, що в тиші опівнічній до нього прислухалась ти (Крим.). Такой - который - такий - що, такий - який (кот(о)рий). [Коли такий чоловік і з такими довгими усами, що ними (которыми) він ловив рибу (Грінч. I)]; б) в препозитивных (предшествующих главн. предложению) придаточных предл. - котрий, которий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается). [Два пани, а єдні штани: котрий раньше встав, той ся і вбрав (Номис). Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті все ждали - от-от прийдуть від Костя старости (Квітка). Котрі земляки особисто були знайомі з Димінським, тих Академія дуже просить писати спомини за нього (Крим.). Котрий (чумак) корчму минає, той дома буває, котрий корчми не минає, той у степу пропадає (Чум. Пісня). Которий чоловік отця-матір шанує-поважає, бог йому милосердний помагає, которий чоловік отця-матері не шанує, не поважає, нещасливий той чоловік буває (Дума). Дивись, котора гуска тобі показується красна, ту й лови (Грінч. I). Котра дівчина чорнобривая, то чарівниця справедливая (Чуб. V). Которая сиротина, гине (Чуб. V) (вм. которая сиротина, та гине)]. -рая птичка (пташка) рано запела, той во весь день молчать - котра пташка рано заспівала, тій цілий день мовчати. -рый бог вымочит, тот и высушит - який (котрий) бог змочив, такий і висушить (Номис);

4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) котрий, которий декотрий, кот(о)рийсь, який(сь); см. Иной 2. [А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Як доживе було которий запорожець до великої старости… (Куліш). Живе до котрогось часу (Звин.)]. -рые меня и знают - котрі (декотрі) мене і знають. Надо бы голубей сосчитать, не пропали бы -рые (Чехов) - слід-би голуби порахувати, не пропали-б котрі;

5) который - который, которые - которые (один - другой, одни - другие: из неопределен. числа) - кот(о)рий - кот(о)рий, кот(о)рі - кот(о)рі, який - який, які - які. [А єсть такі гадюки, що мають їх (роги): у котрої гадюки бувають вони більші, а в котрих менші (Грінч. I). І чоловіки коло їх, і діточки: которий - коником грається, которий - орішки пересипає (М. Вовч.). Которих дівчат - то матері й не пустили в дружки, которі - й сами не пішли, а як й ідуть, то все зідхаючи та жалуючи Олесі (М. Вовч.). Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.)].

* * *

1) ( вопросительное) котри́й; ( какой) яки́й

2) ( относительное - в придаточном предложении) яки́й, що, котри́й

3) ( неопределённое) котри́й, яки́й; ( некоторый) де́котрий, де́який

2. (rangée) ряд ◄P2, pl. -ы►; шере́нга;

3. (de lettres) строка́ ◄pl. -о-► (dim. стро́чка ◄е►);

4. (démarcation> рубе́ж ◄-а►, грани́ца;

5. (contour) ли́ния, ко́нтур;

6. (transport) ли́ния;

7. (orientation) путь*, ли́ния;

8. milit ли́ния, рубе́ж;

9. sport ли́ния;

10. (pêche) у́дочка ◄е►; уди́лище (gaule); ле́са ◄pl. ле-► (dim. ле́ска ◄о►) (fil);

11. (généalogie) ро́дственная ли́ния, родосло́вная ◄-'ой►;

потреба, (потребность) потріб (-би), (ум. потрібка), треба (-би), потребина, (нужда) нужда, (польза, редко) пригода. [Їхати не треба було, але Корній вигадав потребу (Грінч.). Купив оце й я собі на потріб дерева (Сл. Гр.). У нас іде на потріб липа ціла, а не колена (Брацл.). Для своєї потрібки (Борзенщ.). Все продав, а пуд собі залишив на свою потрібку (Звин.). Мій дім обмислен (снабжён) сріблом-золотом про всяку требу (Куліш). На будову громадського намету і на всякі потребини його (Біблія). Нужди у всякого є: кому хліба, кому до хліба (Кониськ.). Годувала собі дочку для своєї пригоди, щоб принесла із криниці холодної води (Макс.)]. -ность в чём - потреба в чому и чого. -ность к кому - діло до кого. [Є дільце, дядечку, до вас (Глібів)]. Естественная -ность - а) природна[я] (натуральна) потреба; б) (испражнение) своя потреба (потріб). Крайняя, неотложная -ность - велика (конечна, пильна) потреба в чому, чого; конечність, доконечність (-ности). [Конечна є потреба, заміри ваші знать (Самійл.). Важливість і доконечність задуманої роботи (Н.-Лев.)]. Без -сти - без потреби, безпотрібно, (без дела) без діла. [Прошу без потреби не заходити до кабінету (Київ). Нікчемно й безпотрібно порубавши свій ліс (Основа 1862). Без діла не люблю я до його ходити (Київ)]. Для какой -сти? - за-для якої потреби? на (про) яку потребу? нащо? навіщо? про що? [«Дай я нап'юся мандрагори?» - «Про що, царице?» (Л. Укр.)]. По мере -сти - в міру потреби, як до потреби. [Вдається, як до потреби, до мови стислої (Рада)]. По встретившейся -сти - зважаючи на (таку) потребу; тому, що трапилася (виникла) потреба. По миновании -сти - а) (в будущем) коли (як) мине потреба; б) (в прошедшем) коли (як) минула потреба. Для своей, иной -сти - на свою потребу (потрібку), про свою потребу, (текущей: на свою обихідку), на иншу потребу. [Закупки на свою потрібку (Н.-Лев.). Про його потребу я дав йому (Звягельщ.)]. В случае -сти - в потребі; коли (як) буває (в наст. ещё: є, в прошл.: бувала, траплялася, в будущ.: буде, виникне, трапиться) потреба: коли що; як потреба вкаже (в будущ.); (книжный оборот) в разі потреби. [І грішми і худобою в потребі зазичить (Франко). До рідної мови може письменник докладати в потребі і чужих слів (Рада). Президент Академії скликає, коли бува потреба, спільні зібрання (Стат. Ак. Н.). Ми, коли що, і до царя не заблудимо (Кониськ.)]. Смотря по -сти - а) (когда, если надо) коли (як) треба; б) (сколько надо) скільки треба. Какая ему -ность знать это? - нащо (навіщо) йому знати це? Иметь -ность в чём - мати потребу в чому, потребувати чого. [Не потребуєм їй того казати, що ти рабиня (Л. Укр.)]. Нет -сти - нема на що, нема чого, нема потреби. [Нема на що тут це записувати (Грінч.). Нема чого похваляти се (Грінч.)]. В этом нет -сти - в цьому (на це) нема потреби. Мне в этом нет -сти - я цього не потребую; мені це без потреби. Явилась -ность - виникла (трапилася, зайшла, є) потреба.

* * *

* * *

1. seam

без шва — seamless

2. ( в кирпичной или каменной кладке) joint

заде́лывать шов — make off [stop] a joint

заполня́ть шов раство́ром — grout a joint

располага́ть швы вразбе́жку — break joints

расшива́ть шов — point a joint

уплотня́ть шов чека́нкой — caulk a joint

3. ( сварной) weld

4. ( кровельный) seam

конопа́тить шов — tighten a seam

5. ( заклёпочный) joint

барье́рный шов мор. — crack arrester, crack stopper

шов в замо́к, кро́вельный — lock seam

деформацио́нный шов — movement [functional] joint

заклё́почный шов — rivet(ed) joint

зачека́нивать заклё́почный шов — caulk a rivet(ed) joint

конопа́тить заклё́почный шов — tighten a rivet(ed) joint

заклё́почный шов внахлё́стку — lap riveted joint

заклё́почный шов вприты́к [встык] ( ненормативный термин) — butt rivet(ed) joint

заклё́почный, двухря́дный шов — double-rivet(ed) joint

заклё́почный, двухсре́зный шов — double-shear rivet(ed) joint

заклё́почный, многосре́зный шов — multiple-shear rivet(ed) joint

заклё́почный, одноря́дный шов — single-row rivet(ed) joint

заклё́почный, односре́зный шов — single-shear rivet(ed) joint

заклё́почный, пло́тный шов — tight rivet(ed) joint

заклё́почный, про́чный шов — strength rivet(ed) joint

заклё́почный шов с двумя́ накла́дками — double-cover-plate butt (riveted) joint

заклё́почный шов с одно́й накла́дкой — single-cover-plate butt (riveted) joint

заклё́почный, ша́хматный шов — staggered rivet(ed) joint

клеево́й шов рез. — glue line

компенсацио́нный шов — ( при сжатии) control [contraction] joint; ( при расширении) expansion joint

откры́тый шов стр. — exposed joint

шов, па́яный (мя́гким припо́ем) — soldered seam

шов, па́яный (твё́рдым припо́ем) — brazed seam

сварно́й шов

1. (металл, заполняющий разделку и соединяющий свариваемые детали) weld

выгла́живать сварно́й шов — dress a weld to a smooth profile

выполня́ть сварно́й шов — make a weld

заверши́ть сварно́й шов — complete a weld

зачища́ть сварно́й шов шлифова́нием — dress a weld by grinding

контроли́ровать ка́чество сварно́го шва — check a weld

контроли́ровать ка́чество сварно́го шва без разруше́ния образца́ — inspect [test] a weld non-destructively

контроли́ровать ка́чество сварно́го шва рентге́ном — radiograph a weld for defects

контроли́ровать сварно́й шов на нали́чие тре́щин ме́тодом кра́сок — crack-detect a weld by the penetrant-dye method

оплавля́ть пове́рхность сварно́го шва — wash a weld

оплавля́ть сварно́й шов — wash a weld

применя́ть сварно́й шов для выполне́ния какого-л. соедине́ния — apply a weld to a joint

проко́вывать сварно́й шов ( в контактной сварке) — upset-forge the components [pieces] together

смыка́ть [замыка́ть] (кольцево́й) сварно́й шов — link up a (circumferential) weld

2. (схематическое представление, линия шва) (welded) seam

все сварны́е швы резервуа́ра выполня́ются электрошла́ковой сва́ркой — all seams on the vessel are electroslag-welded

е́сли выполне́ние сварно́го шва с двух сторо́н затруднено́, … — where a seam is not accessible for welding from both sides, …

сварно́й шов без дефе́ктов — sound weld

сварно́й шов без усиле́ния — flush weld

сварно́й шов, вы́полненный ме́тодом короткоза́мкнутой дуги́ — dip-transfer weld

сварно́й шов, выполня́емый в заводски́х усло́виях — shop weld

сварно́й шов двусторо́нний — double-sided weld

сварно́й шов кольцево́й — circumferential [girth] weld

сварно́й шов конта́ктной сва́рки — resistance weld

сварно́й шов конта́ктной сва́рки, релье́фный — (resistance) projection weld

сварно́й шов конта́ктной сва́рки, ро́ликовый — (resistance) seam weld

сварно́й шов конта́ктной сва́рки, ро́ликовый, преры́вистый — (resistance) stitch weld

сварно́й шов конта́ктной сва́рки, стыково́й шов — resistance upset(-butt) weld

сварно́й шов конта́ктной сва́рки, стыково́й с оплавле́нием — resistance flash(-butt) weld

сварно́й шов конта́ктной сва́рки, то́чечный — (resistance) spot weld

сварно́й шов корнево́й — root weld, root run of a weld

сварно́й шов многопрохо́дный — multipass [multirun] weld

сварно́й шов многосло́йный — multiplebead [multilayer] weld

сварно́й шов монта́жный ( выполняемый на стройплощадке) — field [erection] weld

сварно́й шов непреры́вный — continuous weld

сварно́й шов ни́жний — downhand [flat] weld

сварно́й шов облегчё́нный — concave weld

сварно́й шов однопрохо́дный — single-pass [single-run] weld

сварно́й шов односторо́нний — single-sided weld

сварно́й шов пло́тный — (pressure-)tight weld

сварно́й шов подва́рочный — back-up weld

сварно́й шов попере́чный — circumferential [girth] weld

сварно́й шов потоло́чный — overhead weld

сварно́й шов преры́вистый — intermittent weld

сварно́й шов прихва́точный — tack (weld)

сварно́й шов про́бный — test weld

сварно́й шов проплавно́й — full-penetration weld

сварно́й шов прорезно́й — slot weld

сварно́й шов про́чно-пло́тный — composite weld

сварно́й шов про́чный — strength weld

сварно́й шов равнопро́чный ( с основным металлом) — full-strength weld

сварно́й шов с за́данным проплавле́нием — controlled penetration weld

сварно́й шов с неглубо́ким прова́ром — shallow weld

сварно́й шов с по́лным проплавле́нием — complete-penetration weld

сварно́й шов стыково́й — брит. butt weld; амер. groove weld

сварно́й шов стыково́й, без зазо́ра — closed butt [closed groove] weld

сварно́й шов стыково́й, без ско́са кро́мок — square-butt [square-groove] weld

сварно́й шов стыково́й, по отборто́вке — flange (butt) weld

сварно́й шов стыково́й, с зазо́ром — open-butt [open-groove] weld

сварно́й шов стыково́й, со ско́сом кро́мок — bevel-butt [bevel-groove] weld

сварно́й шов стыково́й, торцево́й — edge weld

сварно́й шов стыково́й, торцево́й, с отборто́вкой кро́мок — flanged(-preparation) weld

сварно́й шов тавро́вого соедине́ния — tee (butt) [T(-butt) ] weld

сварно́й шов углово́го соедине́ния — corner weld

сварно́й шов углово́й — fillet weld

сварно́й шов углово́й, в ло́дочку — gravity(-position) fillet weld

сварно́й шов углово́й, ни́жний — брит. inclined fillet weld; амер. horizontal fillet weld (Примечание. Downhand и flat относятся только к стыковы́м швам)

сварно́й шов углово́й, норма́льный — flush fillet weld

сварно́й шов углово́й, тавро́вого соедине́ния — T-fillet weld

сварно́й шов углово́й, фла́нговый — longitudinal [side] fillet weld

сварно́й шов уси́ленный — convex [reinforced] weld

сварно́й шов ша́хматный — staggered weld

температу́рный шов — ( на расширение) expansion joint; ( на сжатие) contraction joint

технологи́ческий шов стр. — construction joint

уса́дочный шов — shrinkage strip

день (р. дня), (ум. деньок, деньочок: ув. днище), днина (ум. днинка, днинонька; почти без мн. ч.). [Не все деньок, буває і днище. Їв разів із п'ять на днину. У суботу на годинку, у неділю на всю днинку. Днинонька погожа (Крим.)]. Присутственный, неприсутственный день - урядова, неурядова днина. Белый день - білий день, (реже) старий день. [Співають, а надворі вже старий день (Свидн.)]. День наступает - дніє. День-денской - увесьденечки, день-денечки, день-денно, увесь день, цілісінький день. Днём - удень. В тот день - того дня. На тех днях - тими днями. [Сталося тими днями]. На днях - цими днями. На следующий день - навзавтра, другого дня. [Навзавтра, як розвидніло, пішов до моря]. Третьего дня - позавчора, завчора, передучора. В один из дней - одного дня. [Сидів я, одного літнього дня, в своїй кімнатці (Крим.)]. В день, в течение дня - денно, за день. [Яка яма давала дві, а яка й по п'ять бочок денно (Франко)]. В продолжение целого дня - через цілісінький день, протягом цілої днини. [Окроме сухого хліба через цілісінький день нічого не побачить (Квітка)]. День идёт за днём - день по дню минає. В течение одного и того же дня - тієї самої днини, обидень, обиденкою, обіддень. [Я обиденкою справлюсь: уранці поїду, а на ніч і додому. Як обіддень хочеться із'їздить у Борзну, дак устаю удосвіта. Мені трапилося бачити, як обидень ховали дочку й матку]. Сделанный в один день - обиденний. [Щоб зловити відьму, треба зробити обиденну борону]. Продолжающийся целый день - цілоденний. Несколько дней - скількись день. На несколько дней (об отпуске, поездке и т. п.) - кількаденний. В течение первых дней - у перших днях. Изо-дня-в-день - день крізь день, день-у-день, день при дневі. Со дня на день - день одо дня, з днини на днину (на другу). День за днём - день по-за день, день за день. [День по-за день - так і пропала справа]. Каждый день - що-дня, що-день, день-у-день. С каждым днём - з кожною дниною, від дня до дня. [А тимчасом від дня до дня Соломон мудрився (Рудан.)]. Каждые два, каждые три дня - що-два дні, що-три дні. Спустя два-три дня - за два дві, за три дні, по двох, по трьох днях. По сей день - по сюю днину, понині, аж досі, дотепер. Проводить, провести день - днювати, переднювати, день з(о)днювати. Рабочий день - робочий день. Четверть рабочего дня - опруг. [З ранку до снідання - опруг, до обід - другий, до полудня - третій, до вечора - четвертий]. Чорный день - чорний день, скрутний (сутужний) час. [Про гроші про чорний день вона ніколи не дбала (Мирн.)]. Красные дни - ясні (гарні) дні, (только перен.) розкоші. День без росы - суховень (р. -вня). Добрый день (приветствие) - добридень. [На добридень вам!]. Желать доброго дня - на день добрий (на добридень) давати, на добридень поклонитися.

* * *

fall [fɔ:l]

1. n

1) паде́ние; сниже́ние

2) спад; паде́ние цен, обесце́нение

3) выпаде́ние оса́дков;

4) укло́н, обры́в, склон ( холма); скат, пониже́ние про́филя ме́стности

5) упа́док, зака́т, поте́ря могу́щества

6) мора́льное паде́ние; поте́ря че́сти;

7) выпаде́ние ( волос и т.п.)

8) коли́чество сва́ленного ле́са

9) амер. о́сень

10) (обыкн. pl) водопа́д (напр., Niagara Falls)

11) впаде́ние ( реки)

12) спорт. схва́тка ( в борьбе);

13) муз. када́нс

14) око́т; вы́водок, помёт

15) тех. напо́р, высота́ напо́ра

16) тех. кана́т или цепь подъёмного бло́ка (обыкн. block and fall)

17) мор. фал

◊

pride goes before ( или will have) a fall посл. ≅ го́рдый покичи́лся да во прах скати́лся; спесь в добро́ не вво́дит, горды́ня до добра́ не доведёт

2. v (fell; fallen)

1) па́дать, спада́ть, понижа́ться;

the Neva has fallen вода́ в Неве́ спа́ла

;

2) опуска́ться, па́дать;

the curtain falls за́навес опуска́ется

;

the temperature has fallen температу́ра упа́ла; похолода́ло

;

3) ниспада́ть; (свобо́дно) па́дать (об одежде, волосах и т.п.)

4) оседа́ть, обва́ливаться

5) впада́ть ( о реке; into — в)

6) спуска́ться, сходи́ть;

7) потерпе́ть крах; разори́ться

8) сни́кнуть;

9) утра́тить власть

10) пасть мора́льно

11) приходи́ться, па́дать; достава́ться;

his birthday falls on Monday день его́ рожде́ния прихо́дится на понеде́льник

;

12) ги́бнуть;

to fall in battle пасть в бою́; быть уби́тым

;

13) стиха́ть ( о ветре и т.п.)

14) рожда́ться ( о ягнятах и т.п.)

15) руби́ть ( лес); вали́ть ( дерево); вали́ться ( о дереве)

fall about разг. па́дать от хо́хота;

а) разбива́ться ( о посуде);

б) конча́ться неудачей;

в) распада́ться ( о дружбе);

а) ча́хнуть, со́хнуть;

б) спада́ть; уменьша́ться;

в) покида́ть, изменя́ть;

fall back отступа́ть;

а) прибега́ть к чему-л.;

б) обраща́ться к кому-л. в нужде́;

а) отстава́ть, остава́ться позади́;

б) опа́здывать с упла́той;

fall down разг. потерпе́ть неуда́чу;

to fall down on one's work не спра́виться со свое́й рабо́той

;

fall for разг.

а) попада́ться на у́дочку;

б) влюбля́ться; чу́вствовать влече́ние; поддава́ться (чему-л.);

а) воен. станови́ться в строй, стро́иться;

б) прова́ливаться, обру́шиваться;

в) истека́ть (о сроке аренды, долга, векселя);

а) случа́йно встре́титься, столкну́ться;

б) уступа́ть; соглаша́ться, быть в согла́сии (с кем-л.);

а) уменьша́ться; ослабева́ть;

б) отпада́ть; отва́ливаться;

в) мор. не слу́шаться руля́ ( о корабле);

а) ссо́риться;

б) выпада́ть;

в) воен. выходи́ть из стро́я;

г) случа́ться;

it so fell out that случи́лось так, что

;

а) споткну́ться обо что-л.;

б) увлека́ться;

fall through провали́ться; потерпе́ть неуда́чу;

а) начина́ть, принима́ться за что-л.;

б) принима́ться за еду́

◊

to fall in love влюбля́ться

;

he falls in and out of love too often он непостоя́нен в любви́

;

to fall on one's face fall провали́ться с тре́ском, осканда́литься

;

to fall to pieces развали́ться

;

to fall flat не произвести́ ожида́емого впечатле́ния

;

his joke fell flat его́ шу́тка не име́ла успе́ха

;

a) согреши́ть;

б) впасть в е́ресь;

to fall into line воен. постро́иться, стать в строй

;

to fall into line with подчиня́ться, соглаша́ться с

;

a) мор. ста́лкиваться;

б) ссо́риться; напада́ть;

to fall over oneself лезть из ко́жи вон

;

to fall over one another, to fall over each other дра́ться, боро́ться, ожесточённо сопе́рничать друг с дру́гом

;

1) кинути, метнути, вергнути. Б. швырком - шпурнути, швиргонути, пожбурити. Б. во что (многое) - покидати, повкидати, пометати. [Покидали (повкидали) горобців у кашу. Всіх турків у Чорнеє море пометали]. Б. в тюрьму - закинути до в'язниці. Б. с размаху - кидонути. Б. с силой - бебехнути, бубухнути, гепнути, прянути. [Бебехнув (гепнув) ним об землю. Прянула мене на землю]. Б. с шумом - торохнути, хрьо[я]пнути. [Як хряпне відра об землю]. Б. мокрое, густое - ляпнути. [Ляпнула глиною в стіну]. Б. якорь - закинути кітву, кітвицю, якір. Б. жребий - кинути, метнути жереб (жеребок), пожеребкувати. Б. взгляд - зиркнути, скинути на когось очима, блимнути оком (очима), (на)кинути (намигнути) оком. Б. злой взгляд - кинути (метнути) злими очима, бликнути. [Бликнув на мене скоса]. Б. в дрожь - морозом усипати. [Чую - крик: так мене морозом і всипало];

2) кого, что (оставить) кинути, покинути, лишити, залишити, зацурати кого, що, відкинути кого. [Твою дочку хоче взяти, мене, бідну, зацурати]. Б. работу - закинути працю, пуститися діла. [Діла зовсім пустився, ні про що не дбає]. Б. (прекратить) заниматься чем, делать что - занедбати, покинути, закинути що. [Занедбав музику, ніколи скрипки в руки не бере. Покинув курити. Я вже давно закинув співати]. Б. на произвол судьбы - кинути на призволяще. См. ещё Брошенный.

* * *

см. бросать

1. смотреть/посмотреть;

2. (megtekint) смотреть, про сматривать/просмотреть;

3. (utánanéz) свериться/свериться;

4. {meglátogat) осматривать/осмотреть, навещать/навестить;

5. (megfontol) обдумывать/обдумать;

6.

nézze meg az ember! каков!

2.

2. (jouet) [де́тский] возду́шный шар ◄pl. -ы► (dim. ша́рик);

3. (aérostat) возду́шный шар; аэроста́т;

║ fia:

4.:

1) балло́н с кислоро́дом, кислоро́дная поду́шка

║ (choses):

║ (bruit, lumière):

2. (grimper) лезть, влеза́ть/ влезть; залеза́ть, взбира́ться, забира́ться/забра́ться;

3. (s'installer dans un moyen de transport) сади́ться/сесть ◄ся́ду, -'ет, сел► (на + A; в + A);

║ (se déplacer) е́здить ipf.;

4. fig. fam. е́хать ◄е́ду, -'ет►/по= [с ю́га на се́вер];

5. (s'élever) выраста́ть/вы́расти ◄-ту, -ет, -'рос►;

6. (grandir) расти́*/ вы-; появля́ться/появи́ться ◄-'вит-► (apparaître);

7. (atteindre) достига́ть/дости́чь* (+ G); дохо́дить ◄-'дит-►/дойти́* (до + G);

1) горчи́ца уда́рила мне в нос

■ vt.

2. (porter d'en bas en haut) поднима́ть; приноси́ть ◄-шу, -'сит►/при= нести́* [наве́рх] (en apportant), относи́ть/отнести́ (en emportant);

4. (saillir>:

5. techn. монти́ровать/с=, собира́ть/собра́ть; устана́вливать/установи́ть ◄-'вит►;

║ (pierre précieuse) оправля́ть/опра́вить; вставля́ть/вста́вить в опра́ву;

║ milit.:

6. théâtre ста́вить/ по-; инсцени́ровать ipf. et pf.;

7. (préparer) подгота́вливать/подгото́вить, устра́ивать/устро́ить (organiser);

■ vpr.

%=1 f пе́рсик;

PECHE %=2 f

2. pop. фи́зия;

PÊCHE %=3 f

2. (poisson pris) уло́в; то́ня (à l'epervier);

1) (fleuve) разводно́й <поворо́тный> мост

1) объявля́ть <счита́ть> ipf. нерабо́чим день ме́жду двумя́ пра́здниками;

1) math. пифаго́ровы штаны́ fam.

2. (bateau) па́луба;

3. auto. мост*;

4. sport мо́стик

%=1 vt.

║ (expressions):

1) (gagner) вновь взять pf. верх

1) (se relever) сно́ва прийти́ в себя́, взбодри́ться

2. (renvoyer):

3. (recommencer, continuer) возобновля́ть/возобнови́ть, продолжа́ть/ продо́лжить, возвраща́ться/верну́ться (к + D), сно́ва принима́ться/приня́ться* (за + A);

║ absolt.:

4. (retoucher, réparer) подправля́ть/подпра́вить; ↑пе́ределывать/переде́лать;

■ vi.

2. (recommencer) возобновля́ться; сно́ва начина́ться;

■ vpr.

1. крутитися, кружляти, обертатися, повертатися, розвертатися, обходити, міняти думку; далапчы йисан урчух тарзы айляный старанна людина крутиться веретеном СБЧ; бай айляный, берий хырар эвленмейе багатій змінює думку й дає їм дозвіл одружитися П; башым айляный у мене крутиться голова К; тилим уҗӱне айляный крутиться в мене на язиці Я; круғом кӧйнӱ айляныйляр обходять село кругом Б; йармалығы айляный обходить базар Г; изин версен, минейим, айлянаам абуун ичине якщо дозволиш, я сяду верхи, проїду по колу тут усередині СК; айляный т'елий бостанны повертається, обійшовши баштан СМ; айляный т'елий тавуну повертається, обійшовши гору Б; айляндым т'ельдим т'ери я з'їздив і повернувся назад Б; айлянды т'етти повернувся й пішов СМ; айляный учай повертається і злітає, зривається СМ; айлянды чыхты зробив коло ВН.

2. крутитися, порядкувати; хыз ичери айляный, эриф тэ чыхары дівчина порядкує в хаті, хлопець у дворі Г.

3. увиватися, догоджаючи; бизд'е мисафир т'еселер, бек айлянып бахаймыз коли до нас приїздять гості, ми приймаємо дуже гостинно У.

4. захоплюватися; айлянайым бен сендэн, балдан татлы тилиңдэн я захоплююся тобою, твоєю мовою, солодшою за мед Б; айлянайым халайым хара / хуба хашлы душмандан я безмежно закоханий у цю чорноброву / тонкоброву вражу дочку У; башыңдан айлянайым У, айлянайдым башындан СК я в захопленні від тебе; айланый-салланый тэнтэк тавух т'ибик кружляє, заточуючись, як дурна курка СБЧ; башым, айлян, кӧзӱм, байлян, сӱгилли хызым, маңа айлян запаморочуйся, голово, зав'язуйтеся, мої очі, кохана дівчино, закохайся в мене СБЧ.

5. бути підмазаним, підмальованим, підведеним, облямованим П, СМ, У, К; кӧше башна эвлери ағарылған, айлянған їхня хата на розі вулиці побілена й підведена — підмазана К; пор. айлан-, айлен-, эйлен- II.

кохання, любов, нездоланний потяг, пристрасть, муки кохання, кохана, коханий, милий, закоханий; севда тӱркӱлер пісні про кохання К, СГ; йаш бек севда эт'ен хызға хлопець був дуже закоханим у дівчину П; мен севдайым гӱльмез падшаан индэмез хызна, йа сен т'име севдайсын? я закоханий у мовчазну дочку царя-несміяна, а ти в кого закоханий? СГ; севдан кохання до тебе ВН, СК; севдана дайанамам я не можу витримати кохання до тебе СК; севда ол- закохуватися Г, СЛ, СГ; севдалара салдын бени ти змусив мене страждати від кохання У; севсен, бени / мени севдайа сарма якщо кохаєш, не змушуй мене страждати через кохання К.